03.12.2020 в 16:40

Елементи живлення та їх вплив на фізіологію рослин

Для нормального розвитку та плодоношення рослини, їй необхідні певні елементи живлення. Їх функції в життєдіяльності культур досить специфічні. Нестача хоча б одного з них викликає порушення в обміні речовин рослини, фізіологічних та біологічних процесах, їх рості та розвитку. Мікроелементи, хоч і містяться в рослинах в найменшій кількості, проте саме вони відповідають за якість та кількість врожаю тієї, чи іншої культури. Слід пам’ятати, що засвоєння рослиною кожного з елементів відбувається на рівні її власної потреби в ньому. Проте як передозування, так і нестача хоча б одного з них може призвести до деформації плодів чи зерна, та значно погіршити якісно-кількісні показники врожайності.

Бетаїн

Функцією бетаїну є підвищення проникнення клітинних мембран для води, активізація процесу фотосинтезу, посилення здатності рослин до подолання сформованих абіотичних або біотичних стресів і звільнення від впливу токсинів

Хітозан

Дліно — молекулярний полісахарид, один з кращих еліситорів. Еліситори — це природні речовини, що активізують у рослини ендогенний імунітет. Це одне з потужних засобів захисту рослин. Еліситори також забезпечують отримання екологічно чистого врожаю.

Йод

Активує окислювально – відновні реакції в тканинах, тим самим посилює процеси росту і розвитку рослини, покращує якість сільськогосподарської продукції. Його застосування підвищує вміст хлорофілу, протеїну, крохмалю, мінералів в рослині. Захищає рослину від захворювань і шкідників

Амінокислоти

Продукти розпаду рослинних білків, в процесі росту рослин зберігають енергію, необхідну для розвитку. При цьому в амінокислот є особливі біоактивні характеристики. Вони є хорошими хелатами, сприяючи засвоєнню солей рослинами, підсилюють процеси синтезу хлорофілу, запилення і запліднення, допомагають рослині перенести абіотичні і біотичні, гербіцидні стреси. Амінокислоти прискорюють утворення гормонів, виступаючи стимуляторами росту, регулюють процеси водного обміну і розкриття продихів в рослині.

Фітогормони

Це гормони росту та розвитку рослини. Утворюються головним чином в тканинах, що активно ростуть, на верхівках коренів і стебел. До фітогормонів звичайно відносять ауксин, гіберелін і цитокінін, абсцизин та етилен. Фітогормони, що містяться в препаратах лінії «Плантоніт», являють собою збалансований набір гормонів росту, отриманих з натуральних джерел.

Ауксин

Відіграє в житті рослини велику роль, впливаючи на процеси обміну речовин, що лежать в основі росту й розвитку. Індукують ріст клітин та їх поділ, а саме: видовження ізольованих колеоптилів чи відрізків стебла, стимулюють утворення бічних коренів у рослини, індукують ріст безнасіннєвих плодів та утворення етилену

Цитокінін

Впливає на формування і розвиток генеративних органів. Стимулює ділення клітин. Затримує процес старіння. Прискорюється зацвітання багатьох рослин, при цьому в даних процесах цитокініни діють спільно з гіберелінами. Відіграють значну роль у формуванні статі у квітки. Сприяють закладенню жіночих квіток у рослинах.

Гіберелін

Регулює ріст та розвиток рослин, істотно впливаючи на довжину стебла. Стимулює зростання і витягування клітин, а також активізує зростання плоду. Впливає на вираженість статі: обробка рослин гібереліном сприяє чоловічій сексуалізації. У рослин багатими на гібереліни є швидкоростучі органи – молоді листки, бруньки, незріле насіння, плоди.

Етилен

Дуже простою сполукою за будовою, але складною за функціями є гормон етилен. Раніше вважалось, що етилен – це речовина, що забруднює атмосферу, але згодом виявили, що його виділяють, бактерії, папороті, водорості та рослини. Останні синтезують гормон у всіх тканинах, але найбільше – у меристемі вузлів стебла.

Вперше функції етилену були дослідженні при експериментах впливу спалювання вугілля на рослинний організм. Під час досліду було помічено, що етилен гальмує ріст стебла в довжину, але стимулює у товщину. У рослинній клітині він синтезується як за нормальних умов, та як стресовий гормон за несприятливих. Так, наприклад, синтезуючись у рослині під час впливу стресових факторів, або за появи механічних пошкодженнях, він сприяє потовщенню стебла, що зробить рослину більш стійкою у майбутньому.

Абсцизова кислота

Гормон-інгібітор росту більшості вищих рослин. Накопичуючись під час розвитку насінини, Абсцизова кислота зумовлює перехід останньої в стан спокою, підвищення толерантності до посухи та пригнічення вівіпарії (передчасний розвиток ембріону, ще до того як він відділився від батьківської форми).

Синтезується в листках, плодах та кореневому чохлику, найінтенсивніше під час опадання плодів і абіотичних стресів.

Абсцизова кислота впливає на геотропізм у рослин, а також сповільнює ріст рослин у будь-яких його проявах. Так, проростання насіння та ріст бруньок дуже пригнічується за наявності абсцизової кислоти.

Абсцизова кислота утворюється у рослинах і за стресових умов, а не лише для продовження нормального розвитку. Цей фітогормон синтезується під час посухи та сприяє закриттю продихів для збереження води у клітинах.

Азот (N)

Основний елемент росту та розвитку рослини. Азот входить до складу всіх амінокислот, з яких побудована складна молекула білка. Азот забезпечує ріст кореневої системи і надземної маси, збільшує вегетаційний період і тривалість активної фотосинтетичної діяльності, покращує якість зерна

Фосфор (P)

Сприяє всім процесам життєдіяльності рослин. Впливає на рівномірність сходів, активізує розвиток кореневої системи, посилюючи процес укорінення. Фосфор збільшує енергію кущіння, густоту продуктивного стеблостою. Підвищує концентрацію клітинного соку і позитивно позначається на формуванні морозостійкості та зимостійкості рослин.

Калій (K)

Бере участь у всіх обмінних реакціях, активізує переміщення вуглеводів із вегетативних органів до колоса, сприяючи кращому наливу зерна, в результаті чого підвищується крупність і виповненість зерна, вміст білка. Калій запобігає зниженню врожайності в холодну погоду.

Магній (Mg)

Один із шести основних макроелементів, входить до складу хлорфілу, бере активну участь у процесі фотосинтезу, продовжує фазу зеленого листка. Магній забезпечує переміщення фосфору в рослині, процеси дихання, перетворення азоту в білок.

Сірка (S)

Збільшує стійкість рослин до вилягання, ураження хворобами та шкідниками, сприяє підвищенню кількості і якості білка в зерні. За нестачі сірки уповільнюється синтез білків, що затримує ріст і розвиток рослин, призводить до зменшення врожайності та погіршення якості зерна. Рослини засвоюють сірку впродовж вегетації, а найбільше до фази цвітіння.

Марганець (Mn)

Впливає на проходження процесів фотосинтезу, дихання, синтезу білків, вуглеводів та азотного обміну. Регулює утворення ростових гормонів і засвоєння заліза, що впливає на формування хлорофілу. Марганець поліпшує використання рослинами як нітратного так і амонійного азоту. Необхідний вже на початку вегетації, забезпечуючи формування високоврожайного типу рослин.

Залізо (Fe)

Вдіграє важливу роль в окислювально-відновлювальних реакціях як компонент ферментів, забезпечує синтез хлорофілу, без заліза хлорофіл не синтезується. Нестача заліза призводить до зменшення інтенсивності фотосинтезу, на молодих рослинах видно міжжилковий хлороз. Має велике значення для проходження процесів дихання. Характеризується фунгіцидними властивостями.

Мідь (Cu)

Входить до складу ферментів, активізує вуглеводний і білковий обмін. Позитивно впливає на фотосинтез та синтез білка. Велике значення має мідь у формуванні генеративних органів. Вона впливає на розвиток і будову клітин в рослині, підвищує стійкість до грибкових та бактеріальних хвороб. Збільшує стійкість до вилягання. Мідь сприяє кращому засвоєнню азоту. За нестачі цього елемента гальмується ріст генеративних органів, зменшується інтенсивність фотосинтезу

Цинк (Zn)

Бере участь у багатьох фізіологічних процесах, що відбуваються в рослині, зокрема у фотосинтезі, синтезі амінокислот, хлорофілу, органічних кислот, вітамінів. Він також сприяє нагромадженню фітогормону ауксину і потрібний для росту міжвузлів. Також, цинк впливає на запилення та життєздатність насіння.

Бор (B)

Впливає на формування квіток, запилення, на розвиток точки росту, на ріст та розвиток кореневої системи, особливо молодих коренів, формування насіння. Сприяє синтезу хлорофілу та асиміляції СО2. Відіграє важливу функцію у нагромадженні в рослині вітамінів. Підвищує посухо- та солестійкість. Борне голодування супроводжується порушенням вуглеводного і білкового обміну.

Молібден (Mo)

Бере участь у синтезі амінокислот і білків, регулює процес трансформації азоту в рослині, а також у вуглеводному обміні та в обміні фосфорних сполук, синтезі вітамінів і хлорофілу. Він сприяє засвоєнню азоту та фосфору, поліпшує живлення рослин кальцієм, покращує засвоєння заліза. Підвищує вміст білка в продукції.

Вплив молібдену:

Кофактор для ферментів, що беруть участь у біосинтезі ауксину та АБК
Виявляє антиоксидантні властивості
Сприяє переносу електронів в окисно-відновних реакціях
Стимулює накопичення аскорбінової кислоти (теж має антиоксидантні властивості)
Бере участь у молекулярній фіксації азоту, синтезі фітоглобіну

Нестача молібдену:

Затримує розвиток та ріст рослин
Слабко розвиває бульбочки на коренях бобових
Спричиняє дрібнолисткість та крапчастість листків
Хлорозна тканина здимається, краї листків закручуються всередину, далі розвивається некроз.

Культури схильнi до нестачi молібдену:

Соя
Горох
Ріпак
Буряк

‹ Назад до новин Следующая запись ›