Легенева сибірка може зберігатися десятиліттями: хвороба, яка й досі загрожує тваринам і людям
У Хорватії, в районі населених пунктів Врліка та Маовіца, раптовий падіж великої рогатої худоби був спричинений сибіркою (або сибірською виразкою). Як повідомляє Agrárszektor, цей випадок викликав занепокоєння не лише у ветеринарній спільноті, а й серед фермерів. Редакція зібрала інформацію про цю небезпечну хворобу, викликану Bacillus anthracis — надзвичайно витривалою бактерією, яка може виживати в ґрунті десятки років і є потенційною біологічною зброєю. Чи загрожує спалах угорському тваринництву і які заходи безпеки мають вжити фермери?
Уразливі жуйні тварини
Сибірка насамперед небезпечна для травоїдних, особливо — для жуйних тварин, таких як велика рогата худоба. Назва хвороби походить від характерного патологоанатомічного прояву — значного збільшення селезінки. Як пояснив Ласло Фодор, професор кафедри епідеміології та мікробіології Університету ветеринарної медицини, після потрапляння бактерії до організму тварини — зазвичай через траву під час випасу — вона стрімко поширюється у кровотоці, викликаючи блискавичний сепсис. Ураження виникають у селезінці, печінці, нирках, а смерть часто настає протягом кількох годин після зараження.
«У моїй практиці були випадки, коли під час розтину виявлялося, що шлунок тварини ще повний — тобто за кілька годин до смерті вона спокійно паслася», — згадує професор.
При цьому сибірка не передається безпосередньо від тварини до тварини, а класично поширюється через забруднене довкілля — насамперед ґрунт.
Спори сибірки — виживання до 60 років
Особливо небезпечною сибірку робить здатність збудника утворювати спори — своєрідну форму «гібернації», коли бактерія стискається, покривається кількома шарами захисної оболонки і може виживати у ґрунті 10–60 років, не потребуючи поживних речовин, не реагуючи на хімікати, дезінфектанти чи навіть температуру. Спори не переміщуються самостійно, але можуть бути винесені на поверхню разом із ґрунтовими водами або під час повеней. Так, у 1990-х роках в Угорщині на Іпольській низовині після паводку сталося масштабне зараження, коли потік води оголив стару яму з трупами заражених тварин.
«Раніше трупи тварин масово закопували у спеціальні «дохлятинні» ями. Але сьогодні ми часто не знаємо, де саме вони були», — зауважив Фодор.
І люди — не в безпеці
Сибірка може уражати й людину, найчастіше — при контакті з інфікованими тваринами, під час розтину або обробки туш. Особливо ризику піддаються працівники боєнь, фермери, м’ясники, працівники підприємств із переробки шкіри чи хутра. Бактерія проникає через найменші тріщини чи подряпини на шкірі, викликаючи шкірну форму сибірки — кров’янисту, набряклу, болісну рану, яка піддається лікуванню.
У 2014 році в Угорщині стався серйозний випадок, коли дві заражені корови були забиті нелегально, а м’ясо потрапило навіть у систему громадського харчування. На щастя, м’ясо добре проварили, і ніхто не захворів після споживання. Однак кілька людей, які контактували з тушами, були госпіталізовані.
У разі недостатньої термічної обробки заражене м’ясо може викликати кишкову форму сибірки, симптоми якої неспецифічні, тому її важко діагностувати без знання про можливий контакт з хворими тваринами.
Лікування і вакцинація
У разі підтвердженого спалаху всі тварини в господарстві оглядаються: хворих лікують антибіотиками, здорових вакцинують. Проти сибірки існує ефективна вакцина, яка не продається у вільному доступі, а доступна лише за запитом у разі виникнення загрози.
Спалах у Хорватії трапився приблизно за 400 км від південного кордону Угорщини, тому угорські фермери наразі не мають приводів для паніки. Однак важливо дотримуватися санітарних заходів і знати симптоми, адже спори Bacillus anthracis можуть зберігатися у ґрунтах Угорщини і досі.
Сибірка як біологічна зброя
Завдяки своїй винятковій витривалості, сибірка є одним із найнебезпечніших біологічних агентів. У 1979 році в радянському Єкатеринбурзі (тоді Свердловськ) стався витік спор із військової лабораторії: через несправність вентиляції сибіркова інфекція поширилась повітрям, і загинуло понад 100 людей.
Після теракту 11 вересня 2001 року у США також трапився інцидент: невідомі надіслали поштою порошкоподібні спори сибірки, внаслідок чого захворіло щонайменше 22 особи, п’ятеро з яких померли. Розслідування виявило, що спори належали до штаму, створеного в американській військовій лабораторії. Основного підозрюваного — військового мікробіолога — не судили, оскільки він наклав на себе руки.