Редька маслична, Харківська область.

Редька маслична (Raphanus sativus var. oleiformis) є швидкоростучою рослиною, яка глибоко коріниться та добре переносить пізній посів. Вона використовується як зелене добриво та кормова культура. Інтенсивний ріст редьки сприяє швидкому заростанню посівів. Редька маслична є ранньоспівучою та зимостійкою (витримує заморозки до мінус 3°). Вона добре росте на нейтральних і слабокислих ґрунтах будь-якого типу, включаючи осушені торф'яники та важкі глини. За урожайністю зеленої маси редька маслична перевершує лупин, гірчицю-білу та ріж у два рази, що робить її відмінним сидератом.

Редьку масличну сіють в однорядковому способі від початку весни (після танення ґрунту) до осені (включаючи вересень) з нормою висіву 300-500 грамів/100 м.кв. В сумішевих посівах норму можна зменшити від 50 до 70%. Оптимальна глибина заглиблення насіння 2-3 см. Обов'язковий прийом - ущільнення ґрунту перед та після посіву. Особливість посіву в серпні та вересні полягає в тому, що редька маслична формує більше та більші листки, ніж при ранньому вирощуванні, тому кількість зеленої маси більша, а ефект сидерата краще.

На 4-7-й день висходження насіння, через три тижні з'являються бруньки - це найкращий час для скошування редьки. Масу залишають просихати протягом 4-6 днів, після чого вкладають в ґрунт. Від посіву до перекопки проходить близько 30-40 днів.

Добре себе зарекомендував сумішевий посів редьки масличної, віки та гречки для отримання високого врожаю органічної маси, багатої на вуглець, азот, фосфор, сірку та калій. Це найкраща сидеральна суміш для землеробства, незамінна для проміжних посівів у сівозмінах для збагачення ґрунту свіжою органікою. Редьку масличну також називають "Біологічний плуг", оскільки після розпаду в ґрунті залишається велика кількість глибоко проникаючих коренів, які утворюють своєрідні трубки-пори, що позитивно позначається на щільності ґрунту та його водному та повітряному режимі.

Вирощуючи редьку масличну, зменшується кількість бур'янів на ділянці на понад половину, включаючи пирій плазучий. Зменшується кількість шкідливих організмів та патогенних мікроорганізмів у ґрунті, наприклад, збудників кореневих гнилей та нематод, в 1,5-2 рази. Забруднення ґрунтових вод нітратами зменшується в 10 разів, а важкозасвоювані поживні речовини мінералів ґрунту стають доступними для овочевих культур. Покращується структура ґрунту та нормалізується його реакція (рН).

Зелена маса при вкладанні в ґрунт робить його кислішим, діючи подібно до внесення вапна, оскільки мі